Казка колобок у науковому стилі. Додаткові матеріали Казка колобок у художньому стилі

1. Жила-була маленька дівчинка. Мати та бабуся любили її без пам'яті, просто тяглися від неї. На день варення бабуся презентувала онучці червону шапочку. Шапочка була з російського червоного сукна на кшталт тюбетейки пошита. З того часу дівчинка її й тягала. Сусіди так про неї й казали:
- Он червона шапочка йде!
Якось наварганила мати пиріжків і сказала доньці:
- Віднеси бабусі харчі, та дізнайся, як у неї здоров'я.
Червона шапочка зібралася і пішла.
Іде лісом, а назустріч їй Вовк.
- І куди це ти проєшся? - Запитує Вовк.
- До бабусі, харчі їй несу.
- А де знаходиться твоя бабуся?
- Далеко, - відповіла Червона Шапочка, - он у тому селі, за млином, у першій хаті з краю.
- Гаразд, - каже Вовк. - Я теж хочу нагрянути до твоєї бабусі. Ти йди ось цією дорогою, а я піду тою. Подивимося, хто з нас раніше встигне.
Сказав це Вовк, і драпанув щосили по найкоротшій доріжці.
А Червона шапочка пішла найдовшою дорогою. Повз повільно, як равлик, по дорозі рвав квіти і збирав букети. Не встигла вона ще до млина дійти, а Вовк уже матеріалізувався біля бабусиних дверей і стукає: Тук-тук!
- Хто там? - Запитує бабуся.
- Це я, - відповідає Вовк, - типу внучка ваша. Харчі вам принесла.
А бабуся в той час хворіла і подумала, що це реально Червона шапочка, і крикнула:
- Дерни за мотузку, двері і відчиняться!
Вовк смикнув за мотузку - двері і відчинилися.
Накинувся Вовк на бабусю і зжер її. Він був дуже голодний, бо три дні нічого не їв. Потім зачинив двері, ліг на бабусине ліжко і почав чекати на Червону шапочку.
Незабаром вона таки доповзла до бабусиних дверей і постукала: Тук-тук!
- Хто там? - Запитує Вовк грубим, хрипким голосом.
Червона шапочка шухернулася, але потім подумала, що бабуся охрипла від застуди, і відповіла:
- Це я, ваша онука. Їжу вам притягла.
Вовк відкашлявся і сказав тонше:
- Дерни за мотузку, дитино моя, двері і відчиняться!
Червона шапочка смикнула за мотузку – двері й відчинилися. Заперлася дівчинка в хату, а Вовк затикався під ковдру і каже:
- Постав харчі на стіл, а сама ляж поруч зі мною!
Червона шапочка лягла поруч із Вовком і запитує:
- Бабуся, а що в тебе такі великі руки?
- Це щоб міцніше обійняти тебе, дитино моя.
- Бабуся, а що в тебе такі величезні вуха?
- Це щоб краще чути тебе, дитино моя.
- Бабуся, а що в тебе такі великі очі?
- Щоб краще бачити, дитино моя.
- Бабуся, а що в тебе такі великі зуби?
- А це щоб зжерти тебе, дитино моя!
Чи не встигла Червона шапочка пискнути, як Вовк проковтнув і її теж.
Але, на щастя, у цей час проходили повз будиночок дроворуби з сокирами на плечах. Почули вони шум, вбігли в будиночок і замочили Вовка. А потім розпороли йому черево, і звідти вийшла Червона Шапочка, а за нею і бабуся – обидві цілі та неушкоджені.

2. У невідомому населеному пункті проживала громадянка на прізвисько Червона Шапочка (справжнє ім'я не встановлено). 26 жовтня 2008 року вона вийшла із дому. При собі громадянка К. мала згорток, який мала передати громадянці Бабусі (справжнє ім'я не встановлено) у заздалегідь встановленому місці, а саме у вищезгаданої за місцем проживання. Громадянка Бабуся мала приватизовану земельну ділянку та місце проживання недалеко від місця проживання громадянки Червоної Шапочки, але в силу похилого віку не могла самостійно господарювати.
Вирушаючи до місця призначення, громадянка Червона Шапочка мала пройти через ліс – район із підвищеною криміногенною обстановкою. Коли громадянка Червона Шапочка проходила вищезгадану ділянку колії, до неї підійшов незнайомий громадянин, який, як з'ясувалося пізніше, виявився ніде не працюючим громадянином Вовком (справжнє ім'я також не встановлено). Громадянин Вовк мав у минулому три судимості за вимагання матеріальних цінностей як у фізичних, і у юридичних. Шляхом розпитувань він дізнався про вміст пакунка громадянки Червоної Шапочки та про цілі дій останньої. Чемно попрощавшись, він прямо попрямував за адресою, за якою було домовлено зустріч громадянки Червоної Шапочки та громадянки Бабусі. Обігнавши громадянку Червону Шапочку, громадянин Вовк дістався місця проживання громадянки Бабусі, проник на територію приватної власності останньої та взяв її до заручниці. Після приходу Червоної Шапочки громадянин Вовк, майстерно розігравши роль Бабусі, шляхом сильних хитрощів узяв у заручники та її. Після цього він ретельно почав готувати їх навмисне вбивство.

3. Одного разу білкове тіло загону хордових виду хомо сапієнс вагою 35 кг на ім'я Червона Шапочка проклало собі траєкторію до місця постійного проживання літньої громадянки Російської Федерації, яка полягає у родинних відносинах із вищезгаданим індивідом.
Перш ніж пройти по прокладеній траєкторії, Червона Шапочка виготовила кілька сфероїдів малого діаметра масою 8*10 в 2 ступеня при температурі 300-500 градусів за Цельсієм на ядерному паливі, додавши в них начинку невідомого походження. (Експериментальний об'єкт отримав кодову назву "пиріжки").
Після завершення процесу Червона Шапочка залишила експериментальну лабораторію.
Пройшовши кілька кілометрів прокладеною заздалегідь траєкторією, Червона Шапочка зустріла незнайомий об'єкт, що володіє інтелектом людини і нелюдською зовнішністю. (Об'єкт отримав кодову назву «Вовк», т.к. мав всі ознаки, властиві цьому виду живих істот). Вовк почав активно цікавитися траєкторією Червоної Шапочки та місцем її прибуття. На що Червона Шапочка відповіла щиросердним зізнанням, що йде в гості до своєї родички пенсійного віку, яка зветься Бабусею.
Об'єкт «Вовк» продемонстрував уміння діяти відповідно до ситуації. Так, матеріалізувавшись біля дверей об'єкта «Бабуся», він негайно проник усередину і здійснив зворотно-поступальні рухи щелепами спочатку щодо Бабусі, а потім і Червоної Шапочки.
Однак, за словами очевидців, об'єкт «Вовк», під час зустрічі з більш інтелектуальним противником, не зміг виконати точну оцінку його стратегічної мети та припустився помилки, яка призвела до його поразки.

Казка про Колобка в різних стилях мовлення

Під час уроків російської у школі вивчаються стилі промови. Щоб учням відразу і назавжди стало зрозуміло, що це за стилі та чим вони відрізняються один від одного, пропоную захоплюючі матеріали для проведення уроку на цю тему.
Отже, казка про Колобку у різних стилях мови. Розважально та пізнавально.
У школі вивчається п'ять основних стилів мови: розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, мистецький.
1. Розмовний стиль . Застосовується у побуті, сімейних, дружніх стосунках з метою спілкування із близькими людьми. Невимушеність висловлювання, відсутність суворої логічності, прояв свого ставлення та емоційності до того, про що говориш, - все це відмінні риси розмовного стилю.
Жили-були дід та бабка. Жили скромно – без достатку. Їли редьку, пили квас. Ось така нехитра вечеря щодня: раз на раз. Ось на цій сумній ноті і почну свою розповідь.
Раз «знайшло» на старого: «У будинку десь точно було невраховане борошно». Він на бабу суворо дивиться, та тихенько погляд відводить.

Так, муки трошки є. Є та не про вашу честь. Ти своєю немитою пикою її чіпати не могли. Збиралася я спекти до іменин пироги.
- Що за мерзенну змію я пригрів у своєму домі. Чи ти мене не знаєш? Ану швидко піди сюди - щоб не пізніше півгодини на столі була їжа. Може, ти не розумієш? Я зараз уб'ю когось! Пояснюю по-англійськи: віри хангрі – їсти полювання.
- Усе виконаю зараз. Ти виспій поки квас. Для такого дурня випеку я колобка. Все одно зубів уже немає - хоч полижеш кульку цю.
- От і добре, от і дивно. Так би одразу. Що ті важко? Нелегко мене збагнути? Думаєш мені не гидко - грубою силою загрожувати? Тільки знай, моя голубко. Ти в моїх пріоритетах стоїш одразу за шлунком. Хоч ти чолом об стінку бий - розумієш, хто головніший?
Бабуся сумно зітхнула, на нього рукою махнула, поклавши на згин інший. Вийшов жест поганий. Замісила тісто мовчки, розігріла в грубці місце. І скатавши те тісто в кулю, прямо в запал його і в жар, на рогаті піднесла і заслінкою піч закрила. Ось такі от справи.
Колобку старий був радий, обидві ніздрі підставляючи та вдихаючи аромат.
- Чи дотримувалась у рецептурі ти, стара, кожен пункт? Не хочу я отруїтися, споживаючи поодинці хлібобулочний продукт?
(Приклад розмовного стилю знайшла тут:
http://prikol.i.ua/view/42016/)
2. Науковий стиль . Колобок як хлібобулочний продукт. Узагальнено абстрактний характер мови, строга логічність, доказовість, точність, певна сухість мови - основні ознаки наукового стилю мови.
У науковому стилі викладається навчальний матеріал, наукові статті, книги, лекції, доповіді, підручники – основні види висловлювань наукового стилю.
Читаємо у Вікіпедії в науковому стилі про Колобку:
Колобок - персонаж однойменної російської народної казки, що зображується у вигляді невеликого хліба кулястої форми жовтого кольору, який втік від баби і дідуся, що випекли його, різних звірів, але був з'їдений лисицею.
Має аналоги у казках багатьох інших народів: американський пряниковий чоловічок, англійський Джонні-пончик, є схожі слов'янські, скандинавські та німецькі казки, сюжет також зустрічається в узбецьких, татарських казках та інших. Згідно з класифікатором сюжетів Аарне-Томпсона, казка відноситься до типу 2025 - «млинець, що втік».
Етимологія слова
Колобок - зменшувальне від колоб - «скатана грудка, куля; невеликий, круглий хлібець, хліб; клецка з прісного тесту». У тверських говірках є слова колобуха «галушка, увалень», колобан «товстий коржик», навколобіть «стиснутися». Товста, кругла коржик, що виготовляється у вигляді хлібної грудки, майже кулі або розбухає до форми кулі до кінця випічки. Також у слов'янських мовах є слово коло (порівн. колесо та ін.) у значенні «коло», проте зв'язок його зі словом колобок сумнівний.
Деякі дослідники вважають слово запозиченим, наприклад, з грецьк. κόλλαβος «пшеничний хліб» або зі швед. klabb «чурка», норв. klabb «ком» або з др.-ісл. kolfr «брус, жердина», проте такі зіставлення непереконливі з фонетичного погляду. Іноді слово порівнюють із латиш. kalbaks «скибка, край хліба».
[ред.] Кулінарний виріб
У 1610-1613 роках у Москві створювалися «Розписи царським стравам». «Розписи» містили перелік страв, що подаються у різні дні до царського столу. У переліку згадується страва Колоб, що складається з 3 лопаток борошна крупчатки, 25 яєць, та 3 гривень сала яловичого. Лопатка - невідомий нині захід.
Ще один напрочуд цікавий приклад написання казки в науковому стилі:
Валерій Мершавка Казка "Колобок". Психоаналітична інтерпретація.
Історія невдалого психоаналізу нарцисічної особистості
Насамперед відтворимо класичний текст казки з тритомних зборів казок А. Н. Афанасьєва:
http://www.jungland.ru/node/2921
3. Публіцистичний стиль.
Він застосовується у громадському житті, політиці, його завдання – впливати на маси, формувати у людей правильне ставлення до суспільно-важливих справ. Публіцистичний стиль має призовний, пристрасний характер мови, використовує слова з піднятим, урочистим забарвленням, емоційно-оцінювальні слова, широко використовує прислів'я та приказки.
Отже, Колобок у публіцистичному стилі.
Дорогі друзі! Перед нами стоїть важливе завдання – правильне виховання підростаючого покоління. Ми повинні використовувати всі педагогічні методи на благо поставленої мети.
Актуальною сьогодні є проблема безпритульних дітей.
Адже чому втік із дому Колобок? Ймовірно, він був педагогічно занедбаною дитиною, йому не вистачало батьківської уваги та турботи. Чому його без нагляду залишили остигати на вікні одного? Чому батьки не зайняли свою дитину розвиваючими дидактичними іграми, не приділили їй належної уваги? Де була громадськість?
«Душно» буває в будинку, «душно» та в моральному житті. Добре видихнути всі дріб'язкові турботи, всю суєту буденного життя, позбутися, струсити все, що обмежує рух думки, що душить душу, не дозволяє людині приймати життя, її цінності, її красу. Може, тому Колобок втік із дому?
Молодому поколінню властиве прагнення шукати і знаходити краще, це прагнення збагачує людину духовно. Колобок прагнув розширити сферу життя, того життєвого простору, де жив, але відсутність життєвого досвіду погубило його.
Про що найважливіше для себе та для інших думав Колобок, коли біг із дому до лісу?
Можливо, про те, що треба бути відкритим до людей, терпимим до людей, шукати в них передусім найкраще. Уміння шукати і знаходити найкраще, просто «хороше», «заслонену красу» збагачує людину духовно.
Педагогічна помилка у вихованні Колобка полягала в тому, що ніхто не допоміг розвинутися особистості. Завдання педагогіки – всебічний гармонійний розвиток особистості. Наразі запроваджено міністром освіти Фурсенка нове завдання – підготувати універсального споживача. Вирішувалися б проблеми по-новому методу, то й Колобок покотився б не за околицю, на природу, у ліс у пошуках краси, а пішов би в універсам, де багатолюдно та безпечно для його життя, і повернувся б додому цілістю та безпекою.
Вседозволеність Колобка привела його до непомірного хвастощів: він самовпевнено розповідав усім, як обдурив бабусю, дідуся, зайця, вовка, ведмедя.
Тож за що ж покараний Колобок? Його покарано за наші педагогічні помилки!
Але тут заважає обмеженість нашого побутового знання. Життя не може бути зведене до побутових вражень. Треба вміти відчувати і навіть помічати те, що за межами нашого сприйняття, мати як би «передчуття», що відкривається або може нам відкритися нового. Найбільша цінність у світі - життя: чуже, своє, життя тваринного світу і рослин, життя культури, життя на всьому її протязі - і в минулому, і в теперішньому, і в майбутньому... А життя нескінченно глибоке. Ми завжди зустрічаємося з чимось, чого не помічали раніше, що вражає нас своєю красою, несподіваною мудрістю, неповторністю.

4. Офіційно-діловий стиль.
Регулює ділові відносини для людей, державами, громадянами. Ділові папери, договори, закони – основні види висловлювань цього стилю.
Колобок у офіційно-діловому стилі.
Директору сільської ради Якимчуку Г.Д.
Баби та діда Петренка
Заява.
У зв'язку з втечею Колобка з дому просимо звільнити нас від участі у зборі врожаю терміном на три дні: з 25 по 28 вересня 2011 року – і надати допомогу в пошуках втікача з дому.
25 вересня 2011 року. Підпис.
5. Художній стиль.
Казка «Колобок» написана у мистецькому стилі. Його сфера застосування – мистецькі твори. Характерні стильові риси – образність, наочність, увага до окремих деталей, емоційність, прояв оцінки автора.
Ось вам і казка про Колобку у різних стилях мови. Як домашнє завдання пропоную написати казку про Ріпку в різних стилях мови.

Колобок. Російська народна казка, перекладена

Офіційно – діловий стиль

Офіційний лист

Громадяни Дід та Баба, які проживають тривалий час у законному шлюбі, мали у своєму підсобному господарстві комору. Він давно вже свою функцію – зберігання борошна – не виконував. І баба, будучи жінкою винахідливою та господарською, на перше прохання свого чоловіка наскребла, наміла дві жмені муки і спекла Колобок.

Але ця істота, як і всі діти, досягнувши певної зрілості у розвитку, вирішила втекти з дому. Очевидно, усвідомивши, що як харчовий продукт він непридатний, адже воно вміло говорити і навіть співати.

За свідченнями свідків, Колобок вдало пішов від чіпких лап Зайця, Вовка та Ведмедя. Не вдалося йому втекти від Лисиці. Лисиця – істота з загону «це все собаки», схильна до антиправової поведінки, виявила кмітливість (прикинулася глухою) і попросила заспівати ще раз, попередньо сівши на ніс.

Вищевказаний факт ввів Колобка в душевне сум'яття, що призвело до неминучої загибелі.

Розмовний стиль

Дружній лист

Уяви собі. Сиджу вдома, дивлюсь у вікно. День. Душно. Навколо – ні душі. Раптом бачу на сусідньому вікні щось кругле. Придивилася – Колобок! Ба! Думаю, спекла все-таки стара Колобок! І що ж? Зіскочив він з підвіконня на лаву, з лави – на траву, потім на доріжку – і був такий! Втік, шибеник! Треба думати, що доля в нього незавидна, потрапив, мабуть, у лапи лисиці. Ну, нічого – вперед наука іншим!

Публіцистичний стиль

Йтиметься про казки… Скільки поколінь дітей виросло на казках російського народу. Скільки дітей зі страхом чекають на останнє слово зі знаменитої казки «…і з'їла…». Так, так, зі страхом. Саме в цьому ніжному віці велика радість впізнавання, краса гри уяви. А що тут? Одне розчарування: то з'їла, то розбила ... До чого йдемо, чому вчимо, що хочемо бачити в підростаючому поколінні? Колобок ... Захотів скотився, втік, до того ж коментуючи свій «подвиг» оглушливим ревом радості:

Я від бабусі пішов, я від дідуся пішов!

Наш світ досягла критичної стадії. Діти більше не слухаються своїх батьків, змалку беруть кермо влади в свої руки. Що хочу, те й повертаю. Мабуть, кінець світу вже не дуже далекий. А де корінь зла? Чи не в нас самих, які читають діткам на ніч: «Набридло Колобку лежати, він і покотився з вікна на лаву, з лави на підлогу та до дверей…»

Нехай боягуз і малодушний гине без слави! Якщо смерть, то у бою! Тож давайте закликати на подвиги славні та на справи відважні!

Науковий стиль

Стаття у словнику

Іменем Колобок названо істоту округлої форми, що складається в основному з води та борошна (скріплюючим фактором є яйце) і призначене для споживання як основний продукт (замість хліба).

По-різному спадають на думку теми для посту в блозі. Деколи поштовх до них отримуєш зовсім випадково. Так, на цю посаду наштовхнула мене робота моєї подруги Тамари Олексіївни Завойської. Прослухала я її озвучення казки "Курочка Ряба",і згадала, що цікавий матеріал про цю саму курочку в моїй "Заповітній скриньці" є!

Брали участь мої хлопці у Всеросійській оліміаді. Дали їм таке завдання: Напишіть казку про курочку Рябе всіма стилями літературної мови.

Такі цікаві роботи вийшли! Представляю вашій увазі варіанти казки Ксенії Е.




«Курочка Ряба» у науковому стилі

Існували на планеті Земля дві людини, що відносяться до типу хордових, підтипу хребетних, класу ссавців, загону приматів, сімейству гомінід, роду Людина (Homo), виду Людина розумна (Homo sapiens) – дід і баба. І була у них куряча самка загону птахів на ім'я Ряба. За якимось дивним збігом обставин знесла Ряба яйце з дорогоцінного металу жовтого кольору, ковкого, інертного повітря, твердого і міцного, що у І групі періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва, атомний номер якого 79, а атомна маса 196,9665.

І ось Homo sapiens дід спробував розбити яйце, але не зміг цього зробити, оскільки золото – твердий та міцний метал. Homo sapiens баба також спробувала розбити яйце, але й цього разу яйце не зазнало значної фізичної зміни.

Представник сімейства ссавців загону гризунів миша, яка жила на території діда та баби незаконно - без прописки, давно розшукувана поліцією вдач діда та баби, бігла по зоні харчування Homo sapiens - по столу. Через незрозумілу випадковість на столі виявилося яйце. Миша, в свою чергу, тікає від представників влади, змахнула своїм відокремленим рухомим заднім відділом тіла золотий запас діда та баби. Яйце впало і розбилося.

Внаслідок цього дід та баба стали видавати звуки, звані риданнями. Але курка привела Homo sapiens в адекватний стан даною нею обіцянкою.

Наука вражена появою на світ курки, що говорить, несе золоті і прості яйця впереміж.



«Курочка Ряба» в офіційно-діловому стилі

Заява відповідача миші на позов проти неї Діда та Баби

Я, миша, оселилася на житлоплощі Діда та Баби без їхнього дозволу. У вищезгаданих громадян на законних підставах проживала курочка Ряба. Як оплату Ряба несла яйця, які надходили на повне користування Діда та Баби.

12. 09. 2006 р. знесла Ряба золоте яйце. В результаті наради Дід та Баба оголосили своїм рішенням розбити яйце. Але через обставини здійснити своє рішення їм не вдалося. Я, громадянка миша, своїм обов'язком вирішила допомогти людям, які здавали мені квартиру безкоштовно, і розбила яйце, махнувши хвостом. Це образило Діда та Бабу, доказом чого став їхній спільний плач. Курка Ряба дала зобов'язання знести просте яйце, тим самим заспокоївши Діда та Бабу.

Прошу суд взяти до уваги мої добрі наміри та щиросердне визнання.

30.09.06. Миша


«Курочка Ряба» у розмовному стилі

Жили-були дід та баба, і була у них кура Ряба на клікусі Хаммер. І несла вона яйця цілий рік. Одного разу знесла Ряба золоте яйце, яке так сліпило кулі, прямий як ланцюг у нової російської. Стала курка блатна-преблатна. Дід із бабкою мізками заворушили, ідею затусили: вирішили вони яйце розбити, раптом усередині золота діамант? І ось били-били, пижилися, парилися – не можуть розбити яйця! Тільки вони понуріли, мишка по столу біжить, крутість аж пре. Миша величезною виявилася, і хвостом так розмахалася. Впустила яйце на підлогу, розплакалися дід і баба. Кура одразу обімліла, перестала співати і сіла, нове яйце знесла – не золоте, а просте. Були раді дід та баба, танцювали до ранку. І тепер у них свій бізнес: почали розводити курей, та яйця продавати.




«Курочка Ряба» у публіцистичному стилі

В місті N величезна біда! Усім нам відома найбільша фірма із виробництва золотих яєць Фаберже. Боюся, що фірма взагалі закриється. Вчора ввечері подружжя Фаберже виготовляло черговий витвір мистецтва. Але, коли вони на секунду відвернулися, безжальна розважлива величезна миша розбила яйце! У курочки Ряби найсильніший стрес! За прогнозами ветеринарів, курочка більше ніколи не нестиме золоті яйця! Куди дивиться влада? Натовпи мишей штурмують наше чудове місто. Доки це триватиме? У цій ситуації є лише один позитивний момент: курочка Ряба почала нести прості яйця, і подружжя Фаберже не зруйнується.




«Курочка Ряба» у художньому стилі

Жили-були на білому світі бабуся та дідусь. Жили в маленькому, але дуже мальовничому селі біля блакитної річки. Безтурботні та щасливі, вони прокидалися щодня з усмішкою на обличчі. І була у них у господарстві мила квочка – курочка Ряба. Добра і мрійлива, завжди хотіла літати. І ось одного чудового дня знесла курочка золоте яєчко неймовірної краси, блискуче, як сонце. Думу думали люди похилого віку і вирішили розбити творіння. Дід бив, бив – не розбив, бабка била, била – не розбила. Смутніли дід і баба, занудьгували. Але відважна мишка-норушка бігла столом, хвостиком махнула і розбила яєчко. Спочатку розплакалися дід та баба, але потім зрозуміли, що нічого страшного не сталося. Та й курочка Ряба пообіцяла знести ще багато яєць. І зажили вони, як раніше, - щасливо та безтурботно.

По-різному спадають на думку теми для посту в блозі. Деколи поштовх до них отримуєш зовсім випадково. Так, на цю посаду наштовхнула мене робота моєї подруги Тамари Олексіївни Завойської. Прослухала я її озвучення казки "Курочка Ряба",і згадала, що цікавий матеріал про цю саму курочку в моїй "Заповітній скриньці" є!

Брали участь мої хлопці у Всеросійській оліміаді. Дали їм таке завдання: Напишіть казку про курочку Рябе всіма стилями літературної мови.

Такі цікаві роботи вийшли! Представляю вашій увазі варіанти казки Ксенії Е.




«Курочка Ряба» у науковому стилі

Існували на планеті Земля дві людини, що відносяться до типу хордових, підтипу хребетних, класу ссавців, загону приматів, сімейству гомінід, роду Людина (Homo), виду Людина розумна (Homo sapiens) – дід і баба. І була у них куряча самка загону птахів на ім'я Ряба. За якимось дивним збігом обставин знесла Ряба яйце з дорогоцінного металу жовтого кольору, ковкого, інертного повітря, твердого і міцного, що у І групі періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва, атомний номер якого 79, а атомна маса 196,9665.

І ось Homo sapiens дід спробував розбити яйце, але не зміг цього зробити, оскільки золото – твердий та міцний метал. Homo sapiens баба також спробувала розбити яйце, але й цього разу яйце не зазнало значної фізичної зміни.

Представник сімейства ссавців загону гризунів миша, яка жила на території діда та баби незаконно - без прописки, давно розшукувана поліцією вдач діда та баби, бігла по зоні харчування Homo sapiens - по столу. Через незрозумілу випадковість на столі виявилося яйце. Миша, в свою чергу, тікає від представників влади, змахнула своїм відокремленим рухомим заднім відділом тіла золотий запас діда та баби. Яйце впало і розбилося.

Внаслідок цього дід та баба стали видавати звуки, звані риданнями. Але курка привела Homo sapiens в адекватний стан даною нею обіцянкою.

Наука вражена появою на світ курки, що говорить, несе золоті і прості яйця впереміж.



«Курочка Ряба» в офіційно-діловому стилі

Заява відповідача миші на позов проти неї Діда та Баби

Я, миша, оселилася на житлоплощі Діда та Баби без їхнього дозволу. У вищезгаданих громадян на законних підставах проживала курочка Ряба. Як оплату Ряба несла яйця, які надходили на повне користування Діда та Баби.

12. 09. 2006 р. знесла Ряба золоте яйце. В результаті наради Дід та Баба оголосили своїм рішенням розбити яйце. Але через обставини здійснити своє рішення їм не вдалося. Я, громадянка миша, своїм обов'язком вирішила допомогти людям, які здавали мені квартиру безкоштовно, і розбила яйце, махнувши хвостом. Це образило Діда та Бабу, доказом чого став їхній спільний плач. Курка Ряба дала зобов'язання знести просте яйце, тим самим заспокоївши Діда та Бабу.

Прошу суд взяти до уваги мої добрі наміри та щиросердне визнання.

30.09.06. Миша


«Курочка Ряба» у розмовному стилі

Жили-були дід та баба, і була у них кура Ряба на клікусі Хаммер. І несла вона яйця цілий рік. Одного разу знесла Ряба золоте яйце, яке так сліпило кулі, прямий як ланцюг у нової російської. Стала курка блатна-преблатна. Дід із бабкою мізками заворушили, ідею затусили: вирішили вони яйце розбити, раптом усередині золота діамант? І ось били-били, пижилися, парилися – не можуть розбити яйця! Тільки вони понуріли, мишка по столу біжить, крутість аж пре. Миша величезною виявилася, і хвостом так розмахалася. Впустила яйце на підлогу, розплакалися дід і баба. Кура одразу обімліла, перестала співати і сіла, нове яйце знесла – не золоте, а просте. Були раді дід та баба, танцювали до ранку. І тепер у них свій бізнес: почали розводити курей, та яйця продавати.




«Курочка Ряба» у публіцистичному стилі

В місті N величезна біда! Усім нам відома найбільша фірма із виробництва золотих яєць Фаберже. Боюся, що фірма взагалі закриється. Вчора ввечері подружжя Фаберже виготовляло черговий витвір мистецтва. Але, коли вони на секунду відвернулися, безжальна розважлива величезна миша розбила яйце! У курочки Ряби найсильніший стрес! За прогнозами ветеринарів, курочка більше ніколи не нестиме золоті яйця! Куди дивиться влада? Натовпи мишей штурмують наше чудове місто. Доки це триватиме? У цій ситуації є лише один позитивний момент: курочка Ряба почала нести прості яйця, і подружжя Фаберже не зруйнується.




«Курочка Ряба» у художньому стилі

Жили-були на білому світі бабуся та дідусь. Жили в маленькому, але дуже мальовничому селі біля блакитної річки. Безтурботні та щасливі, вони прокидалися щодня з усмішкою на обличчі. І була у них у господарстві мила квочка – курочка Ряба. Добра і мрійлива, завжди хотіла літати. І ось одного чудового дня знесла курочка золоте яєчко неймовірної краси, блискуче, як сонце. Думу думали люди похилого віку і вирішили розбити творіння. Дід бив, бив – не розбив, бабка била, била – не розбила. Смутніли дід і баба, занудьгували. Але відважна мишка-норушка бігла столом, хвостиком махнула і розбила яєчко. Спочатку розплакалися дід та баба, але потім зрозуміли, що нічого страшного не сталося. Та й курочка Ряба пообіцяла знести ще багато яєць. І зажили вони, як раніше, - щасливо та безтурботно.



Подібні публікації